Багато зірок вітчизняного і світового спорту виховала Луганська динамівська організація. А почалося все у 1928 році, коли у підвальному приміщені клубу будівельників група завзятих фізкультурників обладнала спортивний зал, де займалися боротьбою, важкою атлетикою, настільним тенісом і стрільбою.
Згодом динамівці об’єднували вже 24 колективи фізичної культури, а очолив динамівський рух на Луганщині – Петро Гнатович Тищенко.

   

Тищенко Петро Гнатович – перший керівник Луганської обласної організації

У довоєнні роки з’являються команди з футболу та волейболу, які вдало змагаються у чемпіонатах Луганська та першостях Донбасу. Луганські динамівці починають здобувати досвід організації та проведення всеукраїнських змагань.
Однак всі сподівання на краще не оминула війна. Багато вихованців спортивних секцій «Динамо» стали на захист Батьківщини. Серед них був і головний динамівець Луганщини Тищенко П.Г.
Не треба багато говорити і писати – Сталінградське пекло пройшов він, коли горів разом зі своїми друзями у літаку. Але знов і знов він підіймався у небо, завдаючи з повітря нищівних ударів по ворожим скупченням. З війни він повернувся до своєї родини та улюбленого  «Динамо» з бойовими нагородами – орденами «Леніна» та «Червоної зірки».
Післявоєнні роки були роками неухильного зростання масовості спорту, а колишні фронтовики своїми спортивними досягненнями надавали приклад молоді, як треба гартувати  характер переможця. Таким прикладом невичерпної енергії служіння своєї справі був Степан Кузьмич Рапаєв – заслужений майстер спорту, чемпіон СРСР з греко-римської (тоді класичної) боротьби 1947, 1948 років, срібний призер 1941, 1950, 1953 років, бронзовий – 1940, 1946 років.
З перших днів свого існування динамівці усвідомили, що не мають права йти до держави з "протягнутою рукою", а після перемоги над фашизмом тим паче, тому що республіка щодуху напружує зусилля, аби покінчити з руйновищами. Але де знайти джерела фінансування? Членських внесків явно не вистачало на зростаючі потреби. Так виникла ідея створення власного підприємства, надавши йому, так би мовити, спортивне спрямування. По-перше, було  відновлено приватну майстерню, в якій замінили  обладнання і налагодили виробництво спортивного інвентарю. Покупці високо цінували його якість, тому згодом луганчани створили на базі цієї майстерні завод спортивних металовиробів «Динамо».
Вироби заводу – рапіри, шпаги, клинки, штанги, гантелі тощо – мали неабияку популярність на внутрішньому ринку, а через певний час і за кордоном. Контейнери з Луганським інвентарем йшли до Куби, Англії, Німеччини, Ірану й до сотні інших адресатів тодішнього СРСР.
Таким розмаїтим і, щиро кажучи,  завидним був "репертуар" Луганського експериментального заводу спортивних металовиробів. І не даремно його вважали на той час одним з найкращих і в «Динамо», і на Луганщині. У значній мірі це пояснюється тим, що тут згуртувався дружній, жвавий трудовий колектив, яким вміло керував загальний улюбленець динамівців – Іван Іванович Мухомор.

Будівництво готелю «Динамо» (вул. Совєтская, 48).

Палац спорту – плавальний басейн  «Динамо» (вул. Совєтская, 50)
день відкриття 10.02.1961.

Тенісний корт на місці спортивного корпусу «Динамо»
по вул. Лермонтова, 2-г

Разом з виробництвом зростав і зміцнювався фізкультурно-спортивний рух луганчан.
Упродовж 1960-х років минулого століття, завдяки підтримці тодішнього керівництва Луганщини, а саме Володимира Васильовича Шевченка, динамівці будують потужну навчально-спортивну базу, яка стає найсучаснішою не тільки в Україні, але й на теренах СРСР. Разом з тим луганчани починають приділяти увагу не тільки службово-прикладним видам спорту і фізкультурно-спортивній роботі серед працівників правоохоронних органів, а й розвитку мережі дитячо-юнацьких спортивних шкіл.
Так, на базі 25-ти метрового плавального басейну з’являється у 1967 році спеціалізована дитячо-юнацька спортивна школа олімпійського резерву з плавання, яку очолював протягом багатьох років заслужений тренер України – Василь Якович Ковальов. Під його керівництвом та завдяки зусиллям талановитих тренерів-викладачів: Надії Безгіної, Едуарда Булкіна, Валерія Негієвича, луганчани демонструють, що вони здібні не тільки плавати, а плавати дуже швидко. Яскравими представниками цієї школи є:
–  Зоя Дусь – учасниця Олімпійських ігор у Мехіко 1968 року;
–  Лідія Міленіна  – майстер спорту міжнародного класу, триразова  рекордсменка і чемпіонка СРСР у комплексному плаванні 1969, 1970 років, перший майстер спорту міжнародного класу, підготовлений Луганською організацією «Динамо»;
–  Галина Ємельяненко – майстер спорту міжнародного класу, чемпіонка СРСР з плавання 1979, 1980 років;
–  Світлана Сухарєва – майстер спорту міжнародного класу;
–  Олександр Шкурін – майстер спорту міжнародного класу;
–  В’ячеслав Ширшов – майстер спорту міжнародного класу, учасник Олімпійських ігор у Сіднеї та Афінах, срібний призер чемпіонату Європи з плавання.

Справжнім трампліном до успіху майбутніх чемпіонів з боротьби став побудований та зданий в експлуатацію у 1965 році спеціалізований зал боротьби. На базі якого відкривається найбільш масова секція класичної боротьби, тренерами якої в різні роки працювали: почесний майстер спорту, чемпіон СРСР 1957 року – Зубковський Євген Васильович, майстри спорту СРСР – Початовський Анатолій Іонович, Ставринов Микола Георгійович і Рудик Микола Олексійович. Саме з роботою цих тренерів пов’язані перші здобутки Луганської динамівської організації у греко-римській боротьбі. Так, у 1968 році вихованці секції класичної боротьби – Петро Тищенко та  Олексій Стативко стають переможцями першого чемпіонату світу серед юнаків, що проводився у США. А вже два роки потому на другому чемпіонаті світу серед юнаків, що відбувся в Японії, цей успіх повторив Олексій Онищенко. Ці успіхи стали підґрунтям для відкриття спеціалізованої дитячо-юнацької школи олімпійського резерву з класичної боротьби, а тренерам: Зубковському Є.В., Ставринову М.Г., Рудику М.О., було присвоєне звання «Заслужений тренер України». Очолював утворену спортивну школу з 1974-1980 роки Георгій Сергійович Ташков. Видатними вихованцями секції, а згодом СДЮШОР з класичної боротьби були:
–  Леонід Чайка – майстер спорту міжнародного класу, срібний призер чемпіонату СРСР з класичної боротьби 1970 року;
–  Валерій Жданов – майстер спорту міжнародного класу, чемпіон Спартакіади народів СРСР у 1983 році.
–  Євген Ціох – майтер спорту СРСР, переможець та призер чемпіонатів СРСР серед юніорів та молоді.

Правонаступником СДЮШОР з класичної боротьби стає Комплексна дитячо-юнацька спортивна школа прикладних видів спорту, яку у 1982 році очолив Петро Петрович Тищенко. Його справу впродовж тридцяти років продовжували Петро Вікторович Ярошенко, Костянтин Олексійович Вахненко, Анатолій Вікторович Данилов, Валерій Васильович Негієвич. З 2008 року і по теперішній час КДЮСШ прикладних видів очолює Валерій Михайлович Курішко.
Фундаментом видатних спортивних досягнень вихованців КДЮСШ є не менш видатний тренерсько-викладацький склад школи, представлений іменами: Анатолія Петровича Шемякіна – заслуженого тренера СРСР і України, Миколи Васильовича Дегтярьова – заслуженого працівника фізичної культури й спорту України, заслуженого тренера СРСР і України,   Миколи Олексійовича Калініна – заслуженого працівника фізичної культури й спорту України, заслужених тренерів України: Ігоря Олексійовича Сідельнікова, Олександра Миколайовича Горіна, Олександра Васильовича Бурячека, Михайла Олексійовича Сурженка, тренерів: Дмитра Олександровича Волощука, Леоніда Миколайовича Апанасьонка.
Результатами праці тренерсько-викладацького складу школи стала низка видатних спортсменів, серед яких:
–  Григорій Місютін – заслужений майстер спорту, чемпіон і призер Олімпійських ігор в Барселоні, бронзовий призер Олімпійських ігор в Атланті зі спортивної гімнастики; 
–  Ігор Коробчинський – заслужений майстер спорту, чемпіон і призер Олімпіади в Барселоні, бронзовий призер Олімпійських ігор в Атланті зі спортивної гімнастики;
–  Олександр Береш – заслужений майстер спорту, срібний та бронзовий призер Олімпійських ігор в Сіднеї, неодноразовий призер чемпіонатів світу, переможець і призер чемпіонату Європи зі спортивної гімнастики;
–  Олександр Світличний – заслужений майстер спорту, бронзовий призер Олімпійських ігор в Атланті, срібний призер Олімпійських ігор в Сіднеї, бронзовий призер чемпіонату Європи зі спортивної гімнастики;
–  Руслан Мезенцев – заслужений майстер спорту, срібний призер Олімпійських ігор в Сіднеї зі спортивної гімнастики;
–  Олександр Воробйов – заслужений майстер спорту, бронзовий призер Олімпійських ігор в Пекіні зі спортивної гімнастики;
–  Денис Готфрід – бронзовий призер Олімпійських ігор в Атланті, рекордсмен світу з важкої атлетики;
–  Станіслав Рибальченко – учасник Олімпійських ігор в Атланті, неодноразовий чемпіон світу, Європи та України з важкої атлетики;
–  Давид Салдадзе – срібний призер Олімпійських ігор в Сіднеї,  неодноразовий чемпіон світу, Європи та України серед юнаків, молоді і дорослих з греко-римської боротьби;
–  В'ячеслав Глазков – заслужений майстер спорту, бронзовий призер Олімпійських ігор в Пекіні, срібний призер чемпіонату світу з боксу;
–  Валентина Бардачова – майстер спорту міжнародного класу, чемпіонка Європи з боротьби самбо серед молоді, срібний призер чемпіонату світу;
–  Єрванд Мартіросян – майстер спорту міжнародного класу, чемпіон світу з боротьби самбо.
–  Дмитро Нескоромний – майстер спорту, бронзовий призер чемпіонату світу з боротьби самбо серед молоді.
– Альохін Євген – заслужений майстер спорту, дворазовий чемпіон світу з кікбоксінгу.
– Яна Дяченко – майстер спорту міжнародного класу, чемпіонка Європи з важкої атлетики серед молоді.
– Олександр Пєлєшенко – майстер спорту, бронзовий призер чемпіонату Європи з важкої атлетики.
– Аліна Гізай – майстер спорту, бронзова призерка чемпіонату світу з боротьби самбо серед молоді.
– Роман Гончарук – майстер спорту, чемпіон Європи з боротьби самбо серед юніорів.
Сьогодні у КДЮСШ Луганської  облорганізації  ФСТ «Динамо» України працюють 25 тренерів, з яких 7 мають звання «Заслужений тренер України». За часи роботи школи підготовлено 6 заслужених майстрів спорту, 13 майстрів спорту міжнародного класу, більш ніж 100 майстрів спорту України. Вихованцями школи здобуто понад 300 медалей чемпіонатів світу, Європи та України.

Вже через два роки після вводу до експлуатації спеціалізованого залу боротьби Луганчани святкують відкриття легкоатлетичного манежу «Динамо», де поступово гуртується талановитий тренерський колектив з якого, у 1972 році, утворюється СДЮШОР з легкої атлетики. Засновником та першим директором спортивної школи стає Петро Семенович Шейн (тренер видатного стрибуна у висоту Валерія Брумеля).
Значний внесок у розбудову школи вніс наступник першого директора В’ячеслав Іванович Воронкін.

У 1974 році у розпорядженні динамівців з’являється навчально-спортивна база у містечку Кремінна Луганської області, де в літку розгортається робота з підготовки легкоатлетів, боксерів, борців та важкоатлетів. Саме в цей час після обрання Вороніна В.І. заступником голови Ворошиловградської обласної ради «Динамо» школу очолює Станіслав Петрович Степаненко. Незабаром цей колектив однодумців видав "на гора" і перший результат праці: бронзову нагороду на зимовому чемпіонаті Європи з легкої атлетики у 1977 році отримує Тетяна Малюванець – перший майстер спорту міжнародного класу підготовлений школою (тренер Федорець В.А.). Згодом вихованець В.І. Воронкіна Володимир Федорець став одним з найвідоміших в Україні тренерів з легкої атлетики. Серед його учнів такі атлети:  
–  Олена Калініна, чемпіонка Спартакіади народів СРСР;
–  Ольга Бризгіна, триразова чемпіонка Олімпійських ігор у Сеулі та Барселоні, срібна призерка Олімпійських ігор у Барселоні, чемпіонка Європи і світу, неодноразова чемпіонка і рекордсменка СРСР;
–  Віктор Бризгін, чемпіон Олімпійських ігор у Сеулі в естафеті 4х100, чемпіон і рекордсмен СРСР на дистанції 100 м.;
–  Тетяна Терещук-Антіпова, бронзова призерка Олімпійських ігор у Афінах;
–  Людмила Христосенко, чемпіонка Спартакіади народів СРСР 1987 року у бігу на 100 м. з перешкодами;
–  Володимир Іноземцев, чемпіон і рекордсмен СРСР у потрійному стрибку.
Учасниками Олімпійських ігор були такі вихованці СДЮШОР легкої атлетики: Анатолій Ярош, Лев Лободін, Сергій Редько, Сергій Смелік.
Саме в школі легкої атлетики «Динамо» до 1978 року тренувався майбутній багаторазовий чемпіон і рекордсмен світу, переможець Олімпійських ігор в Сеулі зі стрибків з жердиною легендарний Сергій Бубка.

Значну роль у будівництві найпотужнішого в України критого стрілецького тиру та в подальшій перебудові секції кульової стрільби у СДЮШОР внесло подружжя Щербанів – Петра Карповича та його дружина Ольги Пилипівни. Завдяки їхньому ентузіазму і наполегливості у 1975 році було здано в експлуатацію стрілецький тир з п'ятьма залами. Згодом за досягнення на тренерській ниві Ользі і Петру Щербаням було присвоєно звання «Заслужений тренер України». Справу батьків протягом багатьох років підтримував син – майстер спорту СРСР, а в подальшому і заслужений тренер України Віктор Петрович Щербань.
Династія заслужених тренерів України підготувала видатних спортсменів-стрільців та п’ятиборців: Ігоря Малашкова – майстра спорту міжнародного класу, чемпіона світу зі стрільби з пневматичної зброї у вправі «бігучий кабан» (Домініканська республіка, 1984 рік), багаторазового переможця чемпіонатів Європи та Спартакіади народів СРСР, Олену Рибакову – майстра спорту міжнародного класу, переможця та призера чемпіонатів Європи, СРСР, Ганну Буряк – майстера спорту міжнародного класу, чемпіонку світу з сучасного п’ятиборства, Олександра Мордасова – майстера спорту міжнародного класу, чемпіона світу з сучасного п’ятиборства, згуртувала поряд із собою талановитих тренерів, серед яких: Євген Кудінов, Андрій Донченко, Валерій Бондарчук, Юрій Федоров, Ірина Муза, Людмила Соколова.
За час існування школи її тренерами було підготовлено 1 заслуженого майстра спорту України, 20 майстрів спорту міжнародного класу, понад 100 майстрів спорту.
СДЮСШОР кульової стрільби та сучасного п'ятиборства, яку засновано у 1989 році, у різні періоди очолювали Петро Щербань, Ірина Шиліна, Віктор Щербань, Ігор Малашков.

Наприкінці 1982 року під прапором товариства «Динамо» почала свої виступи чоловіча волейбольна команда першої ліги «Звезда» – її тренував заслужений тренер СРСР і України Євген Олександрович Сєвєров. За часи її існування команда неодноразово ставала переможцем та призером чемпіонатів України і СРСР. Була першим володарем Кубка Кубків Європейських країн. У команді підготовлено п’ять  чемпіонів світу та Європи, а також дванадцять майстрів спорту міжнародного класу.

Сьогодні поряд зі спортивними школами працюють секції товариства з олімпійських (стрільба з лука, триатлон) та неолімпійських (рукопашний бій, гирьовий спорт, поліатлон) видів.
Заняття проводять висококваліфіковані тренери. Заняття з гирьового спорту проводить заслужений майстер спорту, заслужений працівник фізичної культури і спорту України, 14-разовий чемпіон світу, володар 60-ти рекордів світу, України, СРСР Роман Михальчук.

Динамівці Луганщини мають значні досягнення і в багатьох інших видах спорту, зокрема, в пожежно-прикладному: Віктор Клейков – майстер спорту міжнародного класу СРСР, чемпіонами СРСР ставали його товариші – Валерій Лютенко і Олександр Костенко. Гідно продовжують традицію пожежно-прикладного спорту і молоде покоління – Денис Єсипенко – майстер спорту міжнародного класу, переможець та призер чемпіонату світу 2013 року.
Сьогодні пліч о пліч зі спортивними школами йдуть 90 колективів фізичної культури правоохоронних органів Луганщини. Невипадково вихованці динамівських спортивних шкіл у подальшому стають на захист мирної праці та спокою народу України серед них: Євген Козлятін – сержант міліції, заслужений майстер спорту України, Михайло Ласюченко – майор міліції, майстер спорту міжнародного класу, Артем Кравцов – підполковник міліції, майстер спорту міжнародного класу, Сергій Гречаник – підполковник міліції, майстер спорту міжнародного класу, Віталій Попович – старший лейтенант міліції, майстер спорту міжнародного класу, Микола Анісов – майор міліції, майстер спорту, Тарас Перемітько – підполковник міліції, майстер спорту.
Слід подякувати створеному облорганізацією підприємству «Динамо» та його працьовитому колективу, який сьогодні очолює Євтушенко Ірина Юріївна, за допомогу у створені умов для якісної підготовки спортсменів товариства «Динамо».

неолімпійські види спорту:
Євген Альохін – дворазовий чемпіон світу з кікбоксингу;
Тарас Перемитько – чемпіон світу з панкратіону;
Інна Гаврилова – срібна призерка чемпіонатів світу з боротьби самбо;
Дмитро Нескоромний – бронзовий призер чемпіонату світу серед молоді з боротьби самбо;
Валентина Бардачова – чемпіонка Європи серед молоді, срібний призер чемпіонату світу серед дорослих з боротьби самбо;
Аліна Гізай – призерка чемпіонату світу серед молоді з боротьби самбо;
Роман Гончарук – чемпіон Європи серед молоді з боротьби самбо.
Євген Козлятін – срібний призер ІІ Всесвітніх ігор з єдиноборств (сумо).
Денис Єсипенко – чемпіон світу 2013 року з пожежно-прикладного спорту.
Михайло Ласюченко – чемпіон світу 2011 року з панкратіону.
Сергій Скляр – чемпіон Кубку світу 2013 року з карате.
Олексій Коробка – чемпіон світу серед молоді з годзю-рю карате.
Іван Обрізанов – чемпіон Європи серед юніорів 2013 року з сумо.
Сергій Токарєв – чемпіон Європи 2013 року з армспорту.

информация по состоянию на начало 2015 года